Інформація для батьків

Інформація для батьків

Поради батькам молодших школярів

1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

З Інтернету

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей 

Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї?
Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.
Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.
Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Золоті правила 

зразкової поведінки дітей

Іноді відчай – мати винаходів та відкриттів. Принаймні, це спрацьовує в той момент, коли ви нарешті починаєте розуміти, як відучити дитину від її страхітливої звички, наприклад, утікати від вас на автостоянці. Така боротьба може бути сповнена драми: ви хапаєте її за руку, плече або за комірець куртки. Вона викручується й біжить уперед стрімголов. У результаті гонитва закінчується тим, що мама плаче і знаходиться в напівістеричному стані, а дитина намагається вирватися, смикається й заливається слізьми. Жах, щоб не сказати більше.

Але! Потім раптом настає момент ясності в тому, як утримати дитину поруч із собою так, щоб для неї це було більш приємним: ви починаєте співати відому пісню, в якій є такі слова, як «Я тримаю тебе за руку», тримаєте дитину за пальчики й качаєте вашими руками в такт. Банально, але це може спрацювати.

Ввести фактор легковажності та пустощів, щоб уникнути конфлікту інтересів, – це одна з ефективних хитрощів. Звісно, вам може знадобитись багато часу, щоб вивчити величезну кількість доступних стратегій виходу з різних ситуацій з вашою дитиною. Однак все ж є один секрет: хоча не існує універсального сценарію, більшість експертів рекомендують саме ці три твердих правила дисципліни.

Мамо, зберігайте спокій

Спрямовуйте свою дитину на прояви кращої поведінки, використовуючи зрозумілі фрази й рівний тон голосу. Маленькі діти, особливо у віці до 6-ти років, усе ще вчаться слухати й розуміти зміст ваших слів. Тому зосередьтесь і чітко викладіть вашу точку зору. Опустіться до рівня очей вашої дитини й використовуйте короткі фрази.

Якщо ваш малюк щойно пошматував нову книгу-казку «Котигорошко», скажіть приблизно так: «Із книгами ми поводимося дбайливо». Дитині набагато легше зрозуміти, чого ж ви від неї очікуєте саме тоді, коли озвучуєте бажану для вас поведінку, на відміну від зворотного, коли ви висловлюєте небажаний для вас варіант («Ми ніколи не рвемо книги»).

Якщо ви відчуваєте, що занадто засмучені, щоби грати роль доброї мами, мовчки порахуйте до десяти або зробіть кілька глибоких вдихів перед тим, як зануритись у процес виховання. Ви зможете заспокоїтись, якщо пригадаєте, що погана поведінка найчастіше не народжується з неповаги. Дітям просто потрібно відчувати кордони терпіння, так вони вчаться. Адже існує багато причин, чому ваша донька може викинути весь одяг із шафи або чому ваш син вирішив використовувати маркер, щоб розмалювати свого молодшого брата. Діти іноді губляться в тому, що вони роблять; але їх мотивація зазвичай зовсім не в тому, щоб розсердити вас. Якщо ви будете приймати все близько до серця, вам буде значно складніше заспокоїтися.

Немає необхідності демонструвати підроблене благополуччя й повне приховування свого розчарування. Якщо буде помітний занадто великий розрив між вашими почуттями та словами, ви збентежите дитину та зіб’єте її з пантелику. Але крики не допоможуть. Напружений тон може налякати вашого малюка й перешкодить йому вислухати те, що ви кажете. Коли ви кричите, ваша дитина змушена відокремлювати емоції від ваших слів, тому їй значно складніше сприйняти те, що ви намагаєтесь їй сказати. Крім того, діти (як і всі ми) з часом стають несприйнятливими до криків. Якщо ви у змозі звести до мінімуму своє роздратування в голосі, дитина буде звертати увагу на підвищений тон саме тоді, коли вам це дійсно буде потрібно, – наприклад, коли ви будете забороняти їй вибігати на дорогу або попереджати про обережне поводження з гарячим напоєм.

Установлюйте обмеження

Визначте кілька основних правил і будьте готові повністю дотримуватись наслідків у тому випадку, якщо дитина порушить ваші правила – це спосіб навчити малюка справлятися із фрустрацією, викликаною тим, що він не завжди отримує те, чого хоче, а також спосіб навчити його брати на себе відповідальність за свої дії та вчинки. Вашій дитині не завжди будуть подобатись конкретні правила, але знання того, що є межі, які не можна перетинати, допоможе їй відчувати себе оточеною теплом, увагою й мотивуватиме на співпрацю.

Секрет у тому, що ви повинні вести себе справедливо й відповідно до віку дитини. Ваш першочерговий пріоритет повинен полягати у встановленні обмежень, пов'язаних зі здоров'ям, безпекою та елементарною повагою. Це означає, наприклад, що дитина зобов'язана завжди бути пристебнутою в машині незалежно від тривалості поїздки й завжди розмовляти пошепки, коли її молодший братик спить. З іншими «ні» будьте розбірливі. Приємно, коли чотирирічна дитина, перед тим як перервати вашу розмову, каже «Прошу вибачення», але надлишкові правила можуть завадити впровадженню ключових обмежень.

Коли ваша дитина порушує правила, наслідки цих дій дають їй можливість дізнатися про правильну поведінку і, до речі, про самостійність. Незалежно від того, скільки років вашій дитині, наслідок повинен бути:

• негайним (не скасовуйте похід в гості до друга, який запланований через три дні);
• пов'язаним зі «злочином» (якщо дитина продовжує кидати конструктор, їй сьогодні більше не дозволяється грати з ним);
• відповідним (щоразу, коли дитина забуває помити руки, вона повинна відкласти бутерброд і йти у ванну кімнату – незалежно від того, наскільки вона голодна).

​Після того як ви встановили основні правила вашої політики нетерпимості, вам, можливо, буде потрібно додати до списку обмежень інші прояви поганої, дратівливої або грубої поведінки, але не робіть цього відразу. Візьміть добу на обдумування способів систематичного та ефективного впровадження обмежень. Чим більше думок і зусиль ви готові витратити на правило, тим більш імовірно, що ваша дитина буде дотримуватись його.

Заохочуйте співпрацю

Створення спокійної, доброзичливої атмосфери, в якій виконання правил не здається дитині обтяжливим, здатне запобігти безлічі проявів поганої поведінки. Коли діти перед сном бешкетують біля ліжка, ви можете поставити їм таке запитання: «Скільки ви хочете ще побавитися: дві чи три хвилинки?». Просте перетворення розпорядження на варіант вибору викликає менший опір.

Тому пропонуйте варіанти, де тільки можливо: фіолетова спідниця чи синя сукня у школу; яблуко чи банан в якості перекушування; коли прийшов час покинути ігровий майданчик, стрибаємо ми чи біжимо додому? Навіть якщо пропозиція вибору уповільнює процес, ваша дитина буде відчувати, що її думка враховується, і це допоможе запобігти тим майбутнім ситуаціям, коли ви не зможете надати їй варіанти вибору. Маленькі діти перебувають у постійній боротьбі між своєю залежністю й бажанням автономії. Тому постарайтеся знайти способи допомогти дитині відчувати себе більш значущою, дозволяючи їй набути деяке почуття контролю над ситуацією.

Коли ви передчуваєте опір, вдавайтесь до гумору – якщо надіти підгузок на голову, це справить сильне враження на вашого непокірного малюка та змусить його постояти спокійно під час перевдягання. І не забувайте винагороджувати позитивне, узгоджене, життєрадісне ставлення вашої дитини, над розвитком якого ви так важко працювали. Надавайте дитині багато позитивної уваги й обіймайте тоді, коли вона не забуває прибрати іграшки, ніжно гладить молодшого братика або сестричку або тягне вас до вхідних дверей, коли прийшов час виходити з дому. Це налаштовує малюка на успіх, від якого виграють усі.

Матеріали зі сайту osvita.ua

Головна таємниця у вихованні дітей, на яку ви потратите 5 хвилин 

Всі турботливі батьки хочуть виховати своїх дітей успішними особистостями

         Серед сотень методик відомих і не дуже педагогів і психологів, складно вибрати просту і відповідну саме вам.

Але цей спосіб, який використовує звичайна мама з Санкт-Петербурга Таїсія Кудашкіна, перетворює виховання дітей в дивну пригоду. Завдяки цьому методу, дитина стає впевненою у собі, дисциплінованою, вчиться зосереджуватися на важливих, а головне, позитивних речах. І це ще далеко не всі позитивні моменти. Головна принадність цього методу – він займає всього кілька хвилин в день.

Отже, що ж треба робити, щоб перетворити свою дитину на щасливу людину?

Таїсія Кудашкіна кожен день записує в щоденник п’ять досягнень своїх дітей. Спочатку було зовсім непросто згадати вчинки, якими можна було б похвалитися. Але потроху через все «не знаю», «не хочу» і «не можу» метод став працювати і приносити результати. У цьому способі записувати успіхи за день є купа позитивних ефектів.

Це сторінка з щоденника маленької дочки. Для когось це просто смішні дитячі записи, а для батьків – справжня гордість. А з цього милого запису вже мама зробила свої п’ять позитивних висновків.

         «Спочатку нам було складно, ніяк не придумати, відразу п’ять, через силу і« не знаю ». Це дисциплінує, раз. Вчить рефлексувати над тим, що з ними за день сталося, два. Формує впевненість в собі, три. І мама знає, що у них там в голові / за день сталося, чотири. Ну і просто таку насолоду потім ці «успіхи» читати, п’ять. Уже зараз, через два місяці насолода. А через 5-10 років читати? Захоплення буде, ностальгія, і прекрасна пігулка від всяких депресій і меланхолії, ось».

Витоки «Щоденника успіху» 

Цей спосіб – зовсім не новинка. Його використовували багато психологів і бізнесменів. Найвідоміший фінансовий консультант, письменник і бізнесмен Бодо Шефер пропонував своїм слухачам вести «Щоденник успіху». Хоча його методика розрахована на дорослих людей і спрямована на досягнення професійного, особистісного та матеріального зростання, її з таким самим успіхом можна застосовувати з дітьми.

Вести «Щоденник успіху» треба кожен день. Писати в зошиті або блокноті звичайною ручкою і конспектувати не менше п’яти досягнень за день. Важливо писати саме досягнення, а не плани або бажання. Треба сконцентруватися на досягнутому, а не тільки на бажаному. Найкраще записувати щоденник ввечері. У цьому також є свій позитивний момент – засинати ви будете в гарному настрої, адже перед сном згадаєте все хороше, що з вами сталося.

Думаєте, ви не робите за день нічого важливого? Здається, адже така незначна справа як приготування обіду або прогулянка на свіжому повітрі може бути маленьким досягненням. Але на наступний день приготування звичайної картоплі або перегляд наукової передачі вам вже не здасться таким важливим, і ви захочете зробити щось більше. Наприклад, почнете вчити іноземну мову або підете на якісь курси.

А через 90 днів, за твердженням автора, ваш дохід зросте на 20%. І мова не тільки про матеріальне становище. Адже знання – найважливіша наша інвестиція.

Чому це працює?

Багато хто пам’ятає негативні моменти свого життя яскравіше, ніж позитивні. Але психологи стверджують, що це нормально, оскільки людському мозку складніше концентруватися на позитивних емоціях, ніж на негативних. З раннього дитинства дитина постійно чує «ні», «не можна», «небезпечно», «туди не ходи». Як і наші батьки, ми програмуємо наших дітей на заборони і невдачі. Не тому, що ми погані, насправді ми, звичайно, хочемо вберегти своїх дітей від небезпеки, але таким способом все більше вселяємо в них невпевненість.

Саме тому метод «п’яти досягнень» має колосальне значення, адже дитина вчиться концентруватися на позитивних речах у своєму житті і взагалі вчиться розуміти, що таке добре і погано. Записавши свої успіхи, дитина їх візуалізує, запам’ятовує, «фотографує» в своїй пам’яті.  А батьки, в свою чергу, можуть дізнатися у мовчазного малюка, як пройшов його день і що для нього дійсно важливо, адже саме в деталях можна вловити всю суть картини.

Позитивні моменти методу «п’яти досягнень»

1. Підвищується самооцінка. Людина не може почувати себе невдахою, якщо кожен день у неї є досягнення.

2. Дитина навчиться мотивувати себе. Навіть якщо вона не розуміє, що таке мотивація. Дитині цікаво буде збільшувати значення своїх досягнень з кожним днем.

3. Гарний настрій. Якщо частіше думати про позитивні речі, вони оволодіють нашими думками. І не буде місця сумним спогадам.

4. Впевненість в собі. Все, до чого ми докладаємо зусиль, вже стає важливим. Навіть якщо кінцевий результат не виправдав очікування, завжди можна знайти позитивні моменти в процесі роботи.

5. Оптимізм. Навіть на одну і ту ж річ дитина навчиться дивитися з різних сторін. І в невдачі можна знайти позитивний момент. Тільки тоді вона буде пам’ятати НЕ негативні емоції, а позитивні. Наприклад, мама затрималася на роботі і не змогла допомогти з домашнім завданням, за яке отримано погану оцінку. Зате сам повечеряв і почистив зуби без нагадування.

6. Спільна справа з дитиною. І батьки, і діти можуть вести свої щоденники успіху, разом записувати досягнення, при цьому об’єднуватися за спільною справою.

7. Економія часу. Сучасним зайнятим мамам і татам не так просто знайти час для занять з дітьми, а тут треба витратити всього кілька хвилин в день, а результат не змусить себе чекати.

Єдиний мінус цього методу в тому, що вести щоденник можна з дитиною від 4-5 років, коли вона розуміє значення своїх дій. Але якщо писати з малюками, це буде стимул для мами вдосконалити себе.

А для себе можна записати досягнення  малюка:

1. Прокинувся вчасно

2. Пішов в садочок без сліз

3. З’їв яблуко

4. Допомагав прибирати іграшки

5. Сам заснув

Бачите, зовсім нескладно! Хочете зробити життя своїх дітей щасливішим? Тоді не зволікайте, і нехай першим вашим досягненням цього дня буде запис про покупку свого щоденника успіху. І сподіваємося, через кілька тижнів ви з подивом зауважите позитивні зрушення в житті своїх дітей, та й всієї своєї родини!

Матеріал із сайту «Тутка»